Зачем же людям нужны войны?
Чтобы сказать затем о том,
Что победили зло наверно?
Посеяв Мир вновь на Земле,
Узнали мы Любовь и ласку,
И детский смех и радость ту,
Что позабыть уже успели
Во время войн своих смертельных.
И вот радушие и хлеб свежий,
Что на полях взрастили мы,
Где раньше смерть лишь обитала,
А нынче - желтый колос полный!
И Солнце льет свои лучи!
И кажется всегда так будет,
И Сердце ждет Любви в томленье,
Ведь жизнь идет – Любовь ее явленье,
Но слышим лязг сапог, и танков,
И корысть разъедает грудь –
Опять правители земные,
Любви народной преграждают Путь!
11.03.2008.
Антон,
планета Земля
Живу в США, русский, эмигрант. Очень интересуюсь жизнью и ситуацией в России.
Прочитано 4611 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
